Схема вишивки бісером портрета лесі українки

Вишивки 30-50-х років — як спогад про близьких людей. У них можна побачити нашу історію, ту трагедію, яку пережили ополяни. І кожен текст має своє тлумачення. Останнє покоління, що підпадає під цю клятву, народилося на початку XX століття.Читати далі 5 фактів про українську вишиванку, яких ви не знали 11.12.2015 Історія нашого національного вбрання сповнена глибоких традицій та дивовижних таємниць, чимало з яких нам ще належить розгадати. Срібна нашивна бляшка зі скарбу VI-VII ст., знайденого біля с. Мартинівка в Пороссі. Цією вишивкою оздоблювали жіночі та чоловічі сорочки, жіночі запаски, рушники, серветки, наволочки, килими. Квадрат символізує довершеність, досконалість, гармонію і внутрішній спокій. Были распространены в северо-западных губерниях России: Олонецкой, Тверской, Новгородской.

Матеріалом для вишивки були кольорові вовняні нитки та фабричні — гарус, волічка. Рукава та полики в сорочках завжди вишиті, а в святкових сорочках ще й помережині. Іван Франко відомий і тим, що доречно комбінував вишиваний одяг із повсякденним убранням.
Обшивку з’єднували різнокольоровим шнуром, з «кутасами» на кінці. Основою вбрання є коротка, до колін, сорочка пурпурного кольору, багато орнаментована рослинними розетками злотного шитва. Такі вишивки були поширені в селах Бишів, Озерці, Тумир Галицького району. Дуб. Дуб — священне дерево, яке утілювало Перуна, Бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про вишивку згадується в Біблії та “Іліаді” Гомера. Про це свідчить запис під 1143 роком, де згадуються давньоруські роботи в церкві на Афоні: «пелена с золотым обрамлением, с вышитым кругом, крестом и двумя птицами». Про гаптування місцевого походження говорить і те, що наприкінці XI ст.

Похожие записи: